За понад 10 років, упродовж яких в Україні діють правила трансфертного ціноутворення, суди напрацювали широку судову практику із цього питання.
У перші роки це були лише поодинокі випадки, а рішення, що приймали судді, були непослідовними й суперечили одне одному. Але наразі відчувається професійне зростання як податкових органів, що вибудовують ці справи, так і суддів, які їх розглядають.
Попри те що в нас, на жаль, не діє прецедентне право, виокремимо декілька цікавих справ, що дійшли до Верховного Суду.
1. Позика від КУА-співзасновника
Суть справи
Підприємство отримало відсоткову позику від інвестиційного фонду (компанії управління активами), що є його співзасновником.
Податківці стверджували, що така операція не мала ані економічного ефекту, ані ділової мети. Її провели, аби мінімізувати податкові наслідки. Такі доводи податківці обґрунтували тим, що позичальник мав достатні активи (депозитні та поточні рахунки, кошти від реалізації цінних паперів тощо), тож з економічного боку за...
