Відповідальність контрагента за договором після скасування Господарського кодексу

Договірні відносини
сьогодні
|
1 хвилину Читати

Із 28.08.2025 втратив чинність Господарський кодекс України (ГК), який, зокрема, регламентував відносини щодо господарських договорів. У ГК були норми, які передбачали правила щодо відповідальності за господарськими договорами. Тому в суб’єктів господарювання виникає чимало запитань, як формулювати в договорі умови щодо відповідальності сторін після скасування ГК. Розберемося в консультації

user icon
Марія Козаченко
юрист, Полтава

Якими нормами керуватися після скасування ГК

Питання договірної відповідальності завжди регламентували не лише норми ГК, а й норми Цивільного кодексу України (ЦК) й інших нормативних актів. Тож після втрати чинності ГК у питаннях відповідальності сторін за господарськими договорами передусім слід застосовувати норми ЦК, а також інших спеціальних законів, які продовжують діяти й після скасування ГК.

До порушника зобов’язання можна застосувати правові наслідки, встановлені договором або законом, як-от:

  • припинити зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвати договір;
  • змінити умови зобов’язання;
  • стягнути неустойку;
  • зобов’язати відшкодувати збитки та моральну шкоду.

Підстава — частина перша статті 611 ЦК.

Які вимоги законодавства щодо застосування неустойки

Основні види відповідальності, які зазвичай застосовують сторони договору, — штраф і пеня. В ЦК їх називають неустойкою. Норми про неустойку містить глава 49 ЦК «Забезпече...