Поняття договору доручення, особливості його укладення та виконання регулює глава 68 Цивільного кодексу України (ЦК).
Статус сторін у договорі доручення
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (наприклад, укладення правочинів, вчинення процесуальних дій, складання актів тощо) (ст. 1000 ЦК).
Отже, сторонами договору доручення є повірений та довіритель. При цьому чинне законодавство не встановлює жодних обмежень щодо того, хто може бути сторонами у такому договорі. Тобто виступати довірителем чи повіреним можуть як юридичні, так і фізичні особи, зокрема фізичні особи — підприємці. Головне, щоб сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.
На користь того, що, зокрема, повіреним може бути як юридична, так і фізична особа — підприємець свідчать також положення ЦК та Господарського кодексу України (ГК) щодо комерційного представництва. Так, згідно з частиною 1 статті 243 ЦК комерцій...
