Хоч у законодавстві й закріплений принцип презумпції правомірності рішень платника податків, цілковито покладатися на нього платники бояться.
Презумпція правомірності означає, що рішення платника податків вважають правомірним, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податків або органів контролю, внаслідок чого є можливість ухвалити рішення на користь як платника податків, так і органу контролю (пп. 4.1.4 Податкового кодексу України; ПК). Тобто коли є сумнів щодо того, як саме застосовувати ту чи ту норму податкового законодавства, платник податків вчинить правомірно, якщо застосує її в один із можливих способів, що випливають (можуть випливати) з норми.
Правосвідомість представників ДПС ще не досягла того рівня, коли застосовувати зазначену презумпцію буде прийнятно. Тому платники шукають інший спосіб ...
