Складається враження, що Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV (далі — Закон про ФГ) писав соціаліст-утопіст. Адже як іще можна пояснити існування таких «перлів» Закону про ФГ, як частина 2 статті 12. За цією нормою право володіння і користування земельними ділянками, які перебувають у власності членів фермерського господарства (ФГ), належить ФГ. Законодавець не вважав за доцільне зробити найменші застереження: зокрема, щодо підстав такого володіння і користування (чи то є односторонній правочин — заява члена ФГ, чи двосторонній — відповідний договір) та навіть категорії та/або цільового призначення земельної ділянки (винятково для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва тощо).
Тому і виникають у фермерів подібні запитання. Адже з буквального тлумачення частини 2 статті 12 Закону про ФГ вбачається, що ФГ як юридична особа володіє і користується будь-якою земельною ділянкою, що належить фізичній особі — члену ФГ. Одна...
