Строк на оскарження дій виконавця обчислюється в календарних днях, а не в робочих: позиція КЦС ВС

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця згідно із Цивільним процесуальним кодексом України (ЦПК) застосовується десятиденний строк у календарних днях, а не в робочих, що передбачає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі — Закон № 1404). Якщо відсутнє клопотання про поновлення пропущеного строку та не доведені поважні причини його пропуску, це — підстава залишити скаргу без розгляду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (КЦС ВС) у постанові від 01.10.2025 у справі № 497/2150/24 (провадження № 61-7468св25).

Обставини справи

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо неправомірного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів і просив суд:

• визнати дії державного виконавця неправомірними;
• зобов’язати його перерахувати заборгованість зі сплати аліментів із виключенням неправомірних виплат і з урахуванням уже сплачених сум.

Районний суд відмовив у задоволенні скарги, з огляду на те, що заявник не довів факту порушення його прав як сторони виконавчого провадження, а вимогу заявника щодо зобов’язання державного виконавця вчинити певну дію станом на день розгляду скарги добровільно виконано.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд скасував ухвалу районного суду й залишив скаргу заявника без розгляду. Рішення мотивоване помилковістю висновків суду першої інстанції з огляду на те, що заявник пропустив десятиденний строк, щоб звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця, передбачений пунктом «а» частини першої статті 449 ЦПК.

У касаційній скарзі заявник звертав увагу, що строк на оскарження рішень, дій виконавця, посадових осіб державної виконавчої служби становить 10 робочих днів згідно з положеннями частини п’ятої статті 74 Закону № 1404, отже, вважав, що не пропустив строку на звернення до суду.

Позиція Верховного Суду

КЦС ВС залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, і виснував, що заявник подав скаргу на дії державного виконавця з пропуском десятиденного строку, передбаченого пунктом «а» частини першої статті 449 ЦПК. Оскільки заявник не подав клопотання про поновлення строку та не надав доказів поважності причин його пропуску, апеляційний суд, відповідно до вимог процесуального закону, мотивовано залишив скаргу без розгляду.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ст. 126 ЦПК). Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги КЦС ВС звернув увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 74 Закону № 1404 рішення та дії державного виконавця можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Водночас положення пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК установлюють строк 10 календарних днів.

КЦС ВС підкреслив, що за правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати ВС від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, норми Закону № 1404 мають загальний характер, тоді як положення процесуальних кодексів є спеціальними.

Отже, строк на оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця підлягає обчисленню в календарних днях, а не в робочих.