Трудове законодавство в Україні зобов’язує роботодавців створювати умови, за яких працівники зможуть виконувати свої трудові обов’язки. Зі свого боку, працівники мають ставитися бережливо до обладнання чи іншого майна, яке отримали для того, щоб виконувати роботу, і вживати заходів, щоб не заподіяти їм шкоди. Утім випадки, коли працівники порушують свої трудові обов’язки та спричиняють збитки чи іншу матеріальну шкоду, непоодинокі.
Чи можна притягнути до матеріальної відповідальності працівника, який завдав шкоди, і в якому обсязі та порядку це робити, — з’ясуємо далі.
Що таке матеріальна відповідальність працівника та які її види
Працівники несуть відповідальність за шкоду, якої завдали підприємству, установі, організації через те, що порушили свої трудові обов’язки (ч. 1 ст. 130 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Така відповідальність і є матеріальною.
Матеріальна відповідальність працівника може бути обмеженою, повною, колективною та підвищеною. Розгляньмо детальніше кожен із видів.
Обмежена
За загальним правилом, застосовують обмежену матеріальну відповідальність. У такому разі шкоду стягують у розмірі не більше, ніж середній місячний заробіток. Обмежену відповідальність застосовують до:
- працівників, які зіпсували або знищили через недбалість матеріали, напівфабрикати, вироби, а також видані інструменти, вимірювальні прилади, спеціальний одяг та інші предмети;
- керівників усіх рівнів та їх заступників, які завдали шкоди зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку й зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, а також за те, що невжили необхідних заходів, щоб запобігти простоям (ст. 133 КЗпП).
Повна
Повну матеріальну відповідальність працівник несе в повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини.
КЗпП визначає десять випадків, коли працівник несе повну матеріальну відповідальність:
1. Працівник і роботодавець уклали письмовий договір про повну матеріальну відповідальність;
2. Майно та інші цінності працівник одержав під звіт за разовою довіреністю або іншими разовими документами;
3. Дії працівника, які призвели до шкоди, мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
4. Працівник завдав шкоди в нетверезому стані;
5. Працівник призвів донедостачі, умисно знищив або умисно зіпсував матеріали, напівфабрикати, вироби, а також інструменти, які отримав у користування, вимірювальні прилади, спеціальний одяг та інші предмети;
6. На працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, яку він заподів підприємству, установі, організації, коли виконував трудові обов’язки відповідно до законодавства;
7. Працівник завдав шкоди не під час виконання трудових обов’язків;
8. Службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
9. Керівник підприємства, установи, організації винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством;
10. Працівник призвів донедостачі, знищив або пошкодив обладнання й засоби, які отримав у користування для того, щоб виконути роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу (ст. 134 КЗпП).
Колективна
Якщо неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника й укласти з ними відповідні договори про повну матеріальну відповідальність, такі працівники несуть колективну матеріальну відповідальність (ч. 1 ст. 135-2 КЗпП).
Притягнути до колективної матеріальної відповідальності маєте право працівників, які спільно виконували окремі види робіт, пов’язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких робіт затвердило Мінпраці наказом «Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність» від 12.05.1996 № 43.
Підвищена
Застосовуйте підвищену матеріальну відповідальність щодо працівників, які розкрадали, умисно зіпсували окремі види майна й інші цінності, призвели до їх недостачі або втрати, а також коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір (ч. 4 ст. 135-3 КЗпП).
У цьому разі метод, за яким визначають розмір шкоди, установлює Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.1995 № 217/95-ВР.
Щоб визначити суму до відшкодування, помножете розмір шкоди на відповідний коефіцієнт. Наприклад, якщо працівник розкрадав золото, суму до відшкодування розраховуйте в подвійному розмірі його вартості.
Як укласти договір про повну матеріальну відповідальність
Роботодавецьі працівник можуть укласти договір про повну матеріальну відповідальність. Таку можливість передбачає стаття 135-1 КЗпП.
Однак скористатися нею можна лише щодо повнолітньогопрацівника, який:
- виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу й користується обладнанням і засобами роботодавця, які отримав, щоб виконувати роботу;
або
- обіймає посаду чи виконує роботу, безпосередньо пов’язану зі зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або використанням у процесі виробництва цінностей, які йому передали.
Перелік таких посад і робіт затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робі...
