Укладення трудового договору: юридичний аспект

Щоб урегулювати трудові відносини, працівник та роботодавець укладають трудовий договір. Це угода, за якою працівник зобов’язаний виконувати певну роботу, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні, щоб її виконувати (ст. 21 Кодексу законів про працю України; КЗпП).

Істотні умови трудового договору

КЗпП не містить чіткого переліку істотних умов трудового договору, за винятком договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин. Частково можна орієнтуватися на статтю 29 КЗпП.

За усталеною практикою, під істотними умовами трудового договору розуміють:

• посаду та трудову функцію;
• дату початку виконання роботи та строк договору;
• оплату праці;
• місце виконання роботи (основне чи сумісництво).

Додатково у договорі можуть прописати інші важливі умови:

• строк випробування;
• підпорядкування;
• порядок обміну повідомленнями;
• правила дотримання режиму конфіденційності;
• положення про передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності, створені працівником у ході роботи;
• графік роботи та періоди відпочинку, зокрема, якщо вони відрізняються від тих, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку;
• додаткові гарантії та компенсації;
• умови надання обладнання для виконання роботи;
• умови припинення відносин та повернення документів, обладнання чи іншого майна роботодавця працівником у разі звільнення;
• правила щодо обробки персональних даних сторін;
• умови відповідальності сторін за порушення;

До договору можна включити й будь-які інші положення за бажанням сторін договору.

Строк трудового договору

За строком трудові договори бувають трьох видів:

• безстроковий — укладений на невизначений строк;
• строковий — укладений на визначений строк, який погодили сторони;
• укладений на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП).

Строкові трудові договори мають специфіку. Їх дозволяють укладати лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, із огляду на характер роботи або умови її виконання, інтереси відповідного працівника чи інші релевантні чинники, які передбачає законодавство (ст. 23 КЗпП).

Зауважте: якщо укладаєте із працівником строковий трудовий договір, то зобов’язані інформувати працівника про вакансії, що відповідають його кваліфікації і передбачають можливість укласти безстроковий трудовий договір. Роботодавці також зобов’язані забезпечити рівні можливості таким працівникам для укладення безстрокового трудового договору (ст. 23 КЗпП).

У разі, якщо строк договору завершився, але працівник продовжує працювати і жодна зі сторін не ініціювала його припинення, договір вважають таким, що набув характеру безстрокового. Є винятки: наприклад, якщо за характером праці договірне може бути безстроковим, зокрема відповідно до частини другої статті 23 КЗпП (ст. 39¹КЗпП).

Форма трудового договору

Як правило, трудовий договір укладають у письмовій формі, утім це не є обов’язковим.

Виняток становлять випадки, які прямо передбачає законодавство: письмовий трудовий договір обов’язковий за:

• організованого набору працівників;
• набору на роботу в районах із особливими природними географічними й геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
• укладення контракту;
• випадків, коли працівник наполягає, щоб трудовий договір уклали у письмовій формі;
• трудового договору з неповнолітнім;
• трудового договору з фізичною особою;
• трудового договору про дистанційну чи надомну роботу;
• трудового договору з нефіксованим робочим часом;
• трудового договору з домашнім працівником.

 Письмово договір оформлюють і в інших випадках, які передбачає законодавство України (ст. 24 КЗпП).

Порядок оформлення трудового договору

Трудові договори оформлюють у чотири основні кроки. Розглянемо їх далі.

КРОК 1: Приймаємо документи від працівника

Коли працівник укладає трудовий договір, він зобов’язаний подати заяву про працевлаштування та певні документи:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• трудову книжку (за наявності) чи відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб.

Лише у випадках, які передбачає законодавство, працівник має подати документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Якщо працівника беруть на роботу вперше, той має право вимагати оформити трудову книжку.